Медичний калейдоскоп

Корисне посилання: Закон України про захист населеняя від інфекцй

Що саме можуть зробити мами і татусі, бабусі і дідусі, щоб дитина харчувалася правильно, була здоровою, активною та впевненою в собі?

 Дивитись тут:  Поради батькам

«Профілактика скарлатини»

Скарлатина – інфекційне захворювання, яке визване токсикогенними β-гемолитичними стрептококами групи А.

Джерело інфекції  – хвора дитина, або доросла людина. Збудник захворювання знаходиться  у слизові ротової порожнини, носоглотці.

Механізм передачі –крапельним шляхом, під час прямого контакту з хворим.babochka63

Інкубаційний період – від 3 до 7, рідко до 11 днів.

Ознаки –температура, ангіна, малиновий язик, регіональні лімфатичні вузли збільшені, блювання, висипання на тілі ( на внутрішніх поверхнях стегон, внизу живота тощо).

 Профілактика – своєчасна діагностика, ізолювання хворого, виконання карантинних термінів (карантин – 7 днів, якщо хворий залишається вдома, то  карантин на контактних з ним дітей  накладається на 7 днів з початку закінчення гострого періоду, тобто після 10-го  дня), провітрювання та прибирання приміщення у відповідності до карантинних вимог.

Безпека життєдіяльності дитини вдома

Щоб запобігти нещасним випадкам із дитиною, необхідно створити вдома відповідні умови для безпеки малюка.Суттєву небезпеку для дитини представляє електричний струм. Поговоріть з малюком про те, що електрострум може бути «другом» і «ворогом» одночасно. Поясніть дитині, що не можна торкатися (особливо мокрими руками) електроприладів, розеток та електродротів, що небезпечно брати дріт, який висить, стояти під деревом під час грози тощо. У приміщеннях, де живуть діти, має бути обов’язково справною та усуненою від можливості контакту з нею дитини електропроводка.Меблі по можливості повинні бути без гострих країв. Двері на балкон за відсутності дорослих в кімнаті мають бути зачиненими.Крани газових пальників у кухні також повинні бути закритими. Краще, якщо вони будуть взагалі поза досяжністю дітей.Усі гострі, ріжучі та колючі предмети (голки, шила, ножі, леза тощо) мають знаходитися в закритих шухлядах під замком.Діти не повинні також мати доступ до домашньої аптечки. Пам’ятайте, що таблетки та пігулки малюкам часто уявляються цукерками. Не слід також давати дитині ліки з пляшечки без етикетки. Усі рідини, якими ви користуєтеся для господарчих потреб, мають бути під ключем.

Дитина 3-4 років обов’язково має бути навчена виконанню елементарних правил безпеки в довкіллі:
не кидатися камінням і твердими сніжками;
не дражнити тварин;
не гратися з вогнем, не торкатися дротів, що лежать на землі;
не чіпати газових кранів;
під час переходу вулиці дивитися спочатку ліворуч, а потім праворуч, ходити тільки по тротуарах;
не висовувати руки та голову і не нахилятися із вікон автобусів, тролейбусів, трамваїв та поїздів;
не входити та не застрибувати в транспорт, який вже рушив з місця;
швидко переодягтися та змінити взуття, якщо воно промокло.

Розкажіть дитині про небезпеку вогню та про те, що в жодному разі не можна гратися сірниками і запальничками, а якщо виникла пожежа, треба одразу звати на допомогу.
Часом небезпека може підстерігати дитину, здавалося б, із зовсім несподіваного боку. Наприклад, небезпечними для здоров’я і життя малят можуть бути звичайні іграшки. Так, деякі з них (особливо це стосується так званих імпортних іграшок, які не пройшли сертифікат якості в Україні) фарбують шкідливими фарбниками.У середньому дошкільному віці діти ще іноді тягнуть іграшки до рота, і це призводить до тяжких отруєнь. У цьому аспекті доречно згадати про повітряні надувні кульки. Маски, виготовлені таким самим чином, викликають у дітей подразнення дихальних шляхів та екзему шкіряного покрову. Пухнасті м’які іграшки, як правило, виготовляються із синтетичних матеріалів, що протипоказані гігієнічними службами. Вкрай небезпечні й іграшки, що стріляють пістонами.Дитячі іграшки не повинні містити шкідливих для організму малюка речовин: важких металів, лаку, свинцю, хрому та ін. Небезпечні для малюків предмети, які легко ламаються і мають гострі краї або надмірно важкі.Поясніть дитині, що олівці і стержні кулькових ручок не можна гризти.Порада: купуючи іграшки, вимагайте сертифікат якості, який обов’язково повинен бути у продавця. Цей документ гарантує гігієнічність і безпеку.
Перебуваючи поза домом, вивчайте місцевість, куди прийдете з малюком погуляти. Відпочиваючи біля відкритого водоймища, не залишайте дітей поза увагою.
Послідовно та поступово знайомте дітей з правилами дорожнього руху, привчайте переходити вулицю тільки на зелене світло.

Тварини – корисно? Небезпечно!?

Якщо ви вирішили завести собаку, оберіть породу, що любить дітей. Статистика останніх років жахлива: величезна кількість дітей, травмованих домашніми собаками, залишаються інвалідами на все життя.Найбільш небезпечними для малюків є вівчарки, російські борзі, лайки, доги тощо.Привчайте дитину піклуватися про себе.

Причини нападу собаки на людину не завжди зрозумілі. Вони можуть зненацька проявляти агресію майже без видимих на те причин. Спровокувати її може все, що завгодно: раптовий гучний звук, жестикуляція, відчуття страху, невпевнена хода, навіть природне явище. Здавалося б, звичайний жест людини у бік господаря, а пес розуміє це як погрозу й виконуючи свій обов’язок, кидається на захист.

В умовах сьогодення надзвичайно великий ризик для мешканців населених пунктів зустріти агресивно налаштованих собак. Підтвердженням того є неодноразові повідомлення в засобах масової інформації про жахливі випадки агресії не тільки безпритульних, але й домашніх тварин, від якої щорічно в країні помирають люди.

Тому, пам’ятаючи, що собака за своєю природою хижий звір і мисливець, необхідно дотримуватися наступних правил та порад:

не наближайтеся до великих за розміром собак, бо такі тварини потенційно агресивніші – вони відчувають свою силу і завжди націлені помірятися нею будь з ким. До того ж, великих собак найчастіше використовують як сторожових чи бойових і спеціально вчать їх атакувати кожного, хто перетнув певну межу зближення із псом чи господарем. Тому фінал може бути трагічний;

при зіткненні з безпритульними псами, слід пам’ятати, що вони можуть бути не тільки агресивними, а й хворими на особливо небезпечні для людей недуги, зокрема й на сказ;

ніколи не втікайте від собаки, бо це може спровокувати його побігти за вами як за здобиччю. Якщо собака все ж наздогнав вас, то не кричіть, тим більше не розмахуйте кінцівками, бо це не допоможе відбитися від нападу, зате посилить агресивність пса;

як би вам страшно не було, не виказуйте цього тварині своїми рухами, діями, навіть очима: погляд намагайтеся зробити якомога спокійнішим. Не дивіться пильно і невідривно у вічі псові. По-перше, собаки не люблять лякливих істот, бо це викликає в них почуття переваги над ними, а тому й спокусу спробувати свою силу зубами. А по-друге, ваш пильний погляд у вічі та настирливе стеження за рухами примушує пса побачити у вашій особі супротивника, який готується до нападу, тому звір може зробити спробу випередити вас та вкусити;

Отруйні рослини, гриби, кущі

Покажіть малюку отруйні рослини, гриби, кущі та поясніть, чому не можна тягти до рота (куштувати) невідомі ягоди, листочки, травинки. Корисно дитині дізнатися також про шкідливих та небезпечних для здоров’я комах: кімнатну муху, лісового кліща, блоху, вошу тощо.У разі, якщо нещасний випадок з дитиною все ж трапився, батьки мають не втрачати холоднокровносгі, не впадати в паніку і, по можливості, швидко намітити план своїх дій. Найчастіше у дітей дошкільнят бувають порізи і подряпини. Якщо при цьому немає кровотечі, рана не забруднена, найкращий засіб — промивання чистою (краще кип’яченою) водою, а потім перекисом водню. При глибоких порізах та забрудненнях рани слід звернутися до лікаря. Під час кровотечі потрібно її зупинити шляхом підняття пошкодженої кінцівки та накладання пов’язки із стерильного бинта.

Пам’ятайте, що першу допомогу малюкові потрібно надавати при кожній подряпині чи порізі.З побутових травм у малят найбільш трагічними бувають опіки, викликані гарячими рідинами або вогнем газового паяльника. Тому каструлі з гарячими стравами не можна ставити на край плити, а дитину слід навчити не підходити до плити і не гратися з сірниками, які, до речі, мають знаходитися в недоступшому для малят місці. Під час невеликого термічного опіку потрібно накласти стерильну пов’язку на обпечену ділянку шкіри. При опіку великої ділянки шкіри дитині потрібно дати випити гарячого чаю, а потім доставити в лікувальний заклад. Хімічні опіки можуть бути викликані потраплянням до ротової порожнини каустичної соди, оцтової кислоти тощо. У такому випадку рот і шлунок необхідно промити теплою водою і терміново доставити дитину до лікарні.Іноді діти отруюються якимись ліками або хімічними речовинами. Після виклику швидкої допомоги слід не перешкоджати блювоті або навіть спровокувати її, потім дати дитині випити води для повторної блювоти, на живіт та на ноги покласти теплий компрес.При всіх інших видах нещасних випадків терміново доставити дитину до лікувального закладу або викликати швидку допомогу.
Пам’ятайте! Вам, найближчим малюкові людям, потрібно виховувати в дитині любов та повагу до себе та інших людей, вчити її піклуватись про себе та оточуючих, щоб попередити небезпеку травм, хвороб та різноманітних нещасних випадків!

 

 

Особливості харчування дітей дошкільного віку

Тільки за умов збалансованого харчування й відповідно до збалансованих потреб/витрат організм дитини може адекватно розвиватися без виникнення різноманітних дефіцитних станів і супутніх захворювань. 

Важливими в харчуванні дитини є білки, які мають бути повноцінними, тобто тваринного походження, й містити незамінні амінокислоти. У той самий час рослинні білки також потрібні дитячому організму й обов’язково мають бути в збалансованому раціоні харчування. Нестача білка, який є основним пластичним матеріалом організму, що росте, викликає суттєві порушення в будові та функціях дитячого організму, його імунній системі. У віці від 3 до 7 років діти повинні отримувати протягом доби близько 3,5 г білка на кг маси тіла. Добова потреба в білку дітей 3-5 років – 60 г, у віці 5-7 років – близько 70 г. Сучасні дослідження засвідчують, що не менше 50% білків раціону мають становити білки тваринного походження. Тому каші та овочеві страви необхідно поєднувати з м’ясними й рибними, а також із молоком, сиром, іншими молочними продуктами, яйцями.

Вуглеводи – органічні речовини, які входять до складу продуктів рослинного походження – овочів, фруктів, ягід, злаків, є важливим джерелом енергії. Потреба у вуглеводах індивідуальна й залежить від віку, фізичної активності дитини, якості та кількості інших харчових речовин, які споживає дитина. Дітям у віці від 3 до 7 років необхідно 13-14 г вуглеводів на 1 кг ваги на добу. При збалансованому харчуванні половину вуглеводів у раціоні дитини має становити цукор, половину – складні вуглеводи (полісахариди), які містяться в кашах, хлібі, борошні, овочах і фруктах. Останні особливо важливі, тому що містять мінеральні солі, вітаміни, пектин, харчові волокна й клітковину. У них містяться також ефірні олії, ароматичні речовини, органічні кислоти, які збуджують апетит і підсилюють вироблення травних соків.

Жири входять до складу клітин організму; вони є важливим джерелом енергії, а також носіями багатьох вітамінів; суттєво поліпшують смак їжі. Дітям у віці від 3 до 7 років потрібно 3,0-3,5 г жирів (тваринних і рослинних) на кг маси на добу. Тваринні жири (вершкове масло, риб’ячий жир, яєчний жовток, сало свині) мають становити не менше 75% від добового споживання усіх жирів, відповідно рослинні жири (багаті на ненасичені жирні кислоти, вітамін Е) – не більше 25%. Риб’ячий жир не рекомендується до щоденного споживання дітьми цього віку, він може бути призначений тільки після консультації лікаря.

Говорячи про харчування дитини, слід пам’ятати про необхідність споживання дитиною достатньої кількості рідини. Вода й мінеральні речовини, розчинені в ній, є важливим компонентом харчування й життєдіяльності людини, становлять внутрішнє середовище організму, є основною частиною плазми, лімфи, тканинної рідини. Діти у віці 3-7 років мають отримувати 1600-1700 мл води, включаючи рідину в їжі. Як правило, для пиття дитині цього віку необхідно близько 1100-1200 мл води. Формула для розрахунку потреби в рідині (дитині – 4 роки, маса тіла –16 кг) може мати такий вигляд:

80 мл/кг × 16 кг = 1280 мл

Тобто дитина має випивати 5-6 склянок протягом дня і її треба заохочувати пити воду! Крім всього іншого, це є доброю профілактикою, а інколи й лікуванням функціональних запорів.

Отже можемо зробити висновок, що у дошкільних навчальних закладах харчування відповідає рекомендаціям лікарів.

 

Важливість профілактичних щеплень
в житті дитини

Сьогодні існує чимало точок зору: дехто вважає, що вакцинація шкодить здоров`ю дитини, що можна без неї обійтися тощо. У нас відмови від щеплень були завжди: і до антивакцинальної кампанії. Такі антивакцинальні кампанії є хвилеподібні. Звичайно, що зараз на фоні з додаткової кампанії імунізації проти кору та краснухи кількість відмов зросла. У перші роки незалежності України у нас була дуже потужна антивакцинальна кампанія, спровокована публікацією в одній із російських центральних газет. Там йшлося про вміст ртуті у препараті, з якого виготовляється вакцина. Інформація поширилася по всьому пострадянському просторі. Люди почали масово відмовлятися від щеплень . На фоні масових відмов від щеплень проти дифтерії у нас різко зріс показник захворюваності та смертності з цієї хвороби

Уявіть ситуацію: группа в садочку. З 20-тьох дітей не щеплені, приміром, двоє, і то виключно через тривалі протипоказання для цих діток. Оскільки всі щеплені, то саме нещеплені якраз і захищені від проникнення в колективі інфекції. Якщо ж відсоток діток без планової вакцинації зростатиме, то й зростатиме ризик для захворювання для тих хто не зробив цього тимчасово і через визначені причини, тобто «вікно» для проникнення хвороби збільшуватиметься. Як результат – розраховуватися доведеться нам усім.

Якби в ЗМІ однаково говорили не лише про шкоду від щеплення, а про інфекційні хвороби, то люди мали б можливість зорієнтуватися, що все ж таки більш небезпечне. Люди мають право вибору.

Чи потрібно робити щеплення?

Так. Судіть самі: епідпаротит (свинка) може призвести до безпліддя у хлопчиків, коклюш – до ураження нервової системи, гепатит В – до цирозу печінки. Щеплення від туберкульозу – необхідні: в Україні зараз зафіксована епідемія туберкульозу, яким раніше хворіли тільки ув’язнені і люди з неблагополучних сімей. Щеплення принесуть тільки користь, за умови, якщо лікар правильно оцінить стан здоров’я дитини, і вакцина буде якісною. Чи всім потрібно робити щеплення? Як правило, так. Але у всіх правилах бувають виключення. Щеплення можна (і потрібно) робити всім здоровим дітям. Перед проведенням вакцинації важливо з’ясувати, чи немає протипоказань по вищезгаданим пунктам, виміряти температуру тіла, зробити загальний аналіз крові та сечі, в деяких випадках – аналіз крові на з-реактивний білок, щоб дізнатися, чи немає в організмі запального процесу. Імунізація проводиться вакцинами (активна імунопрофілактика) або сироватками та імуноглобулінами (пасивна іммунопрофлактіка). Ослабленим дітям роблять пасивну імунопрофілактику.

Будьте здорові!!!!!